Борис Ложкін: «До проекту «Праведники мого міста» приєдналися Черкаси»

Борис Ложкін: «До проекту «Праведники мого міста» приєдналися Черкаси»
14/02/2019

Нещодавно один з провулків у Черкасах було названо імям Олександри Шулежко. Це ще один крок на великому шляху проекту Єврейської конфедерації України “Праведники мого міста”. «Задоволений, що географія проекту продовжує розширюватись», - зазначив президент ЄКУ Борис Ложкін.

Олександрі Шулежко вдалося врятувати від загибелі десятки єврейських дітей і навіть зробити так, щоб нацисти допомогли їй в цьому.

Її чоловіка, православного священика, було репресовано 1937 року і відправлено до Сибіру. Вона залишилась сама з двома неповнолітніми доньками і тривалий час не могла влаштуватися на роботу: ніхто не бажав мати справу з “дружиною ворогу народу". Лише напередодні війни вона знайшла роботу вихователькою в дитячому садку.

Коли до Черкас увійшли німці, дитячий садок було розформовано, але Олександра організувала в його приміщенні притулок для безпритульних дітей різного віку. Усього в притулку було близько 70 вихованців, 25 з яких – євреї.

Олександра Шулежко приймала усіх єврейських дітей без винятку. Вона записувала їх як українців, греків або татар – в залежності від кольору шкіри, волосся та очей.

Хоча усі діти були зареєстровані під неєврейськими іменами, поліція часто приходила до притулку й викликала Шулежко та її помічників на допити. Олександра Шулежко добре зналася на німецьку й змогла переконати слідчих у тому, що підозри шефа місцевої поліції з приводу її притулку є безпідставними. Окупаційна влада не лише повірила їй, а навіть надала сиротам фінансову допомогу.

Наприкінці 1943 року, коли радянська армія вже наближалася до міста, місцевий гебітскомісар організував евакуацію притулку на Захід. Він навіть оформив на них довідки про німецьке походження. Але дорогою, у Вінницькій області, Олександрі Шулежко вдалося обманути німецьких охоронців і втекти разом з усіма вихованцями.

До звільнення у квітні 1944 року усі вони ховалися в селі Соболівка. Голодували, мерзли, але вижили.

11 червня 1996 року Яд Вашем надав Олександрі Шулежко почесне звання “Праведник народів світу”.