Київський єврейський форум обговорить зростання антисемітизму та спільні цілі України та Ізраїлю
У наших країн спільні вороги
19 жовтня іранський безпілотник-камікадзе, що був запущений з території Лівану, атакував резиденцію прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу в Кесарії. За щасливим збігом, прем'єр і його дружина не постраждали, їх просто не було вдома.
Україна щодня відбиває атаки десятків таких безпілотників і тепер ділиться своїм досвідом із Армією оборони Ізраїлю. Це лише один епізод, що показує, наскільки взаємопов'язані наші війни.
На фронті, захищаючи Україну, воюють тисячі євреїв, зокрема сотні ізраїльтян. У лавах ЦАХАЛ, у свою чергу, чимало репатріантів із України.
Сьогодні наші країни знаходяться на передньому фронті боротьби із сучасною віссю зла. Склад цієї осі вже проявився однозначно: Росія, Іран та його проксі – ХАМАС, Хезболла, хусити, а з недавніх пір ще й КНДР. Усі тиранії об'єдналися.
Україна воює на цьому фронті вже понад десять років, Ізраїль — понад рік.
Вирішується доля цивілізованого світу
Упевнений, що не буде перебільшенням сказати, що доля всього цивілізованого світу цими днями вирішується саме в Україні та Ізраїлі. Обидва наші народи зацікавлені у перемозі один одного. Однак, хто переможе – багато в чому залежить від позиції міжнародних партнерів і, особливо, від США, де днями пройшли вибори президента та членів Конгресу.
На результати цих виборів, напевно, не менше ніж в Америці, чекали в Україні та Ізраїлі. Після переконливої перемоги Дональда Трампа в українців та ізраїльтян з'явилася додаткова надія на справедливе та швидке закінчення їхніх воєн.
Українці пам'ятають, що саме під час попереднього президентства Дональда Трампа Україна вперше почала отримувати значні обсяги озброєнь.
Ізраїль досі вдячний Трампу за Авраамові угоди 2020 року, які значно розширили коло арабських країн, котрі визнали право Ізраїлю на існування.
Про те, як Америка може вплинути на майбутнє України, Ізраїлю та світу загалом, розкажуть спікери та гості Київського єврейського форуму 13 листопада.
Я щиро вдячний The Jerusalem Post за допомогу в організації цього міжнародного форуму.
Це буде другий KJF під час повномасштабної російсько-української війни та перший після різанини 7 жовтня. У гостей та спікерів форуму не бракуватиме тем для обговорення.
Зростання антисемітизму та роль діаспори
Після 7 жовтня 2023 року світ розколовся. З одного боку - ті, хто підтримує право Ізраїлю захищати себе від терористів. З іншого — ті, хто став на бік агресора. На жаль, тих, хто виправдав різанину ХАМАСу та викрадення заручників, виявилося чимало.
Під гаслом «Від ріки до моря Палестина буде вільною» світу з новою силою нав'язувалась ідея знищення євреїв. Оскільки у тій Палестині, яку почали рекламувати на вулицях міст у всьому світі, не було місця євреям. Особливо сумно, що університети, зокрема найпрестижніші, піддалися цій антисемітській істерії. Здавалося, що викладачі та студенти університетів через свій рівень освіченості мали б засудити різанину в кібуцах і містах поблизу Гази, але сталося протилежне.
Я радий, що Україна стала позитивним винятком у цей час. Українці відразу після нападу ХАМАСу розставили акценти: хто жертва, і звідки походила агресія.
Більш як за рік після тих сумних подій в Україні не пройшло жодного антиізраїльського виступу. Згідно з опитуваннями, 69% українців однозначно підтримали право Ізраїлю на самозахист і лише 1% - висловилися проти.
Відповідь, чому так сталося, проста, але, на жаль, вона була отримана дорогою ціною. Українці, яких Росія намагається знищити вже понад 10 років, найкраще зрозуміли, із чим зіткнувся народ Ізраїлю.
Повною мірою усвідомити загрозу антисемітизму можуть, мабуть, лише ті, хто сам став жертвою агресії, як це сталося у випадку українців. Однак такого шляху для усвідомлення не можна нікому побажати. На мій погляд, світова освіта зазнала вади. Люди забули про Голокост 1940-х та допустили Реїм 2023-го. А роком раніше, у 2022 - Бучу в Україні.
Чим більше ми нагадуватимемо про те, до яких наслідків приводить тотальна ненависть, спрямована проти окремого народу, тим менше буде шансів у геноцидів у майбутньому. Свою думку щодо цього, впевнений, обов'язково висловлять спікери KJF.
«Будь-що» - замість «скільки буде потрібно»
Росія напала на Україну в 2014 році. Тоді були окуповані Крим і частина Південного Сходу, але світ, на жаль, проігнорував війну, що почалася в центрі Європи.
7 жовтня 2023 року ХАМАС напав на Ізраїль. І знову це стало можливим, зокрема, через нездатність міжнародних інституцій діяти на попередження у протидії агресорам.
Що стосується Ізраїлю, то йдеться не лише про аморфність міжнародних організацій, які були створені для підтримки миру на планеті.
Співробітники агентства ООН UNRWA стали безпосередніми учасниками теракту 7 жовтня. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі ледь не видав ордер на арешт прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та тодішнього міністра оборони Йоава Галанта, прирівнявши їх до ватажків терористів ХАМАС. Під час операції на півдні Лівану проти терористичного угруповання «Хезболла», проіранської маріонетки, бійці ЦАХАЛу виявили за кілька метрів від бази миротворчої місії ООН тунель, який терористи роками використовували для транспортування зброї та особового складу.
З огляду на все це, оголошення Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша персоною нон грата в Ізраїлі стало абсолютно виправданим.
Війни в Україні та Ізраїлі, на жаль, продемонстрували нездатність існуючих міжнародних організацій підтримувати мир на планеті. Саме тому позиція кожної країни, насамперед США, стала такою важливою.
Тому я вкотре закликаю змінити підхід до надання допомоги Україні та Ізраїлю. Для досягнення перемоги та встановлення справедливого миру нам недостатньо допомоги «скільки потрібно». Наші вороги дуже сильні. Щоб їх перемогти, потрібні зусилля «будь-що». Тільки так можна буде зупинити лічильник наших воєн.
Інтереси українців та євреїв тут повністю збігаються.
Головне для нас сьогодні – взаємна перемога.
Борис Ложкін,
президент Єврейської конфедерації України,
віце-президент Всесвітнього Єврейського Конгресу,
віце-президент Європейського Єврейського Конгресу.
Джерело: The Jerusalem Post