80 років тому, в тихому та затишному передмісті Берліна було прийнято жахливе рішення, якому на щастя не судилося здійснитися повною мірою. 20 січня 1942 року на формальній зустрічі, яка зайняла лише 90 хвилин, було ухвалено привести в дію "остаточне вирішення єврейського питання" про поголовне знищення єврейського населення Євразійського континенту. Для тих, хто не дуже знайомий з історією Ванзейської конференції та її наслідками, це може здатися чимось абстрактним та не зовсім реалістичним. На превеликий жаль, у 1942 році справи йшли іншим чином. Керівництво нацистської Німеччини було рішуче готове привести в дію цей чітко опрацьований жахливий план. Масштаби навіть часткової реалізації цього плану ми намагаємося осягнути досі.
Але чим більше ми віддаляємося від цих подій, і чим більш абстрактними і мало актуальними вони здаються новим поколінням, тим важливішим є визнання подій Голокосту на офіційному державному рівні. Очевидно, у сьогоднішньому світі далеко не всі одностайні у визнанні історичної правди. Більше того, в сучасних умовах масового виробництва фейкових новин та моментального поширення різноманітних маргінальних теорій, історична правда, якою б фактологічно вірною вона не була, стає часом свого роду тендітним елементом, що потребує збереження. На жаль, навіть така нещодавня, масштабна і задокументована в деталях трагедія, як Голокост досі багатьма піддається сумніву, а історичні інтерпретації та оцінки цілком однозначних подій стають картою, що розігрується в політичній грі.
Тому багато в чому запроваджений ООН у 2005 році Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, який відзначається 27 січня, – не просто ще одна церемоніальна формальність, особливо коли ця дата вноситься до офіційного календаря окремих держав. Так, нещодавно Азербайджан вирішив офіційно відзначати цей день на державному рівні. Про це особисто заявив президент республіки Ільхам Алієв під час зустрічі з президентом Фонду етнічного порозуміння рабином Марком Шнайєром, відомим прихильником юдейсько-мусульманського міжконфесійного діалогу. Таким чином, Азербайджан стане однією з небагатьох країн з більшістю мусульманського населення, які офіційно вшановують пам'ять жертв Голокосту.
У квітні 2021 року, у продовження нормалізації відносин з Ізраїлем, ОАЕ стали першою мусульманською країною, яка офіційно відзначає ізраїльський Йом ха-Шоа (27 нісана за єврейським календарем), паралельно з Міжнародним днем пам'яті. Влітку 2021 року в Дубаї вперше в арабському світі також відбулася виставка, присвячена Голокосту. Минулого року д-р Мухаммад Аль-Ісса, колишній міністр закордонних справ Саудівської Аравії та нинішній генеральний секретар Ліги арабських держав, відвідав Освенцим у складі єврейсько-мусульманської делегації.
День пам'яті жертв Голокосту офіційно відзначається і в Албанії, також країні з мусульманською більшістю населення. 2020 року в Тирані відкрили пам'ятник жертвам Голокосту. Албанія пишається тим, що під час Другої світової війни албанці захищали місцевих євреїв і цей регіон став єдиним у Європі, де під час війни єврейське населення збільшилося.
Ці та інші офіційні кроки щодо вшанування пам'яті Голокосту, особливо в мусульманському світі, — значний крок уперед, проте не зовсім достатній для боротьби з трендом заперечення Голокосту. У зв'язку з цим наступним важливим кроком є прийняття робочого визначення антисемітизму, розробленого Міжнародним альянсом пам'яті жертв Голокосту (IHRA). Окрім іншого, це широке визначення включає заперечення факту, масштабів, механізмів або навмисності геноциду єврейського народу, скоєного нацистською Німеччиною та її прихильниками під час Другої світової війни. На наш погляд, визначення IHRA забезпечує міцну правову базу для боротьби з запереченням Голокосту та має бути прийнято великою кількістю держав.
Євро-Азіатський Єврейський Конгрес активно просуває питання ухвалення визначення IHRA серед країн регіону та послідовно закликає державних лідерів формувати чітку політику щодо пам'яті Голокосту.
У квітні 2021 року Парламент Республіки Молдова ухвалив закон, що передбачає кримінальну відповідальність за заперечення Голокосту, пропаганду ксенофобії, расизму та фашизму. Голова єврейської громади Молдови, віцепрезидент ЄАЄК Олександр Білінкіс брав безпосередню участь у його розробці. У вересні подібний закон був прийнятий в Україні.
У Молдові, як і раніше, з'являються свастики на єврейських пам'ятниках і цвинтарях, в Україні, як і раніше, проводяться масові марші прославлення людей, які в роки війни брали участь у масових вбивствах євреїв. У Росії, де, згідно з опитуваннями, наведеними в недавній публікації ЄАЄК про антисемітизм, більшість респондентів чули про Голокост, ведучий семінару для директорів шкіл Санкт-Петербурга активно просуває теорію заперечення Голокосту. Проте зміни не відбуваються одразу і належне законодавство – це важливий крок. Принаймні він створює основу та прецеденти для притягнення правопорушників до відповідальності.
З точки зору історії, 80 років це дуже короткий період часу. Однак з точки зору сприйняття дійсності та історичної правди, навіть про нещодавні події – все, як виявляється, не так уже й очевидно. Незважаючи на величезну кількість матеріальних доказів і всі зусилля щодо збереження пам'яті та освіти, питання визнання та заперечення Голокосту, як і раніше, залишається серйозною проблемою. За часів, коли історія та її інтерпретація стали частиною політичного порядку денного, ми знову закликаємо владу всіх країн прийняти закони, що забороняють заперечення Голокосту, ратифікувати визначення антисемітизму IHRA та інтегрувати вивчення Голокосту до державних освітніх програм.