Борис Ложкін: «Україна в 2021 році стане центром уваги євреїв усього світу»

Борис Ложкін: «Україна в 2021 році стане центром уваги євреїв усього світу»
25/01/2021

Минулий 2020 рік був багатий на події для єврейської громади України, але 2021-й, що наступив, обіцяє бути ще більш насиченим. Наприкінці вересня Україна стане центром уваги всього світу, коли до Києва приїдуть світові лідери, щоб вшанувати пам'ять жертв розстрілів у Бабиному Яру. Цього року виповниться 80 років з початку масових страт, які забрали життя понад 100 тисяч людей, більшість з яких були євреями.

Очікується також проведення вже третього за рахунком Київського міжнародного єврейського форуму.

Перші новини мають прийти з Тель-Авівського університету, де за ініціативи Єврейської конфедерації України стартував дослідницький проєкт з вивчення історії української єврейської громади.

Про те, що новий рік ще принесе євреям України і чим запам'ятався рік минулий - в інтерв'ю Бориса Ложкіна, президента Єврейської конфедерації України, віце-президента Європейського та Світового єврейських конгресів.

- Борисе Євгеновичу, існують різні оцінки того, наскільки комфортно сьогодні в Україні живеться євреям - від «дуже добре» до «нестерпно». Як ви самі вважаєте, наскільки потужний антисемітизм в сучасній Україні?

- Різниці в оцінках є просте пояснення. Наведу два діаметрально протилежних приклади. З одного боку, статистика говорить, що у нас з толерантністю все добре. На Київському єврейському форумі у вересні спецпредставник США з питань антисемітизму Елан Карр наводив дані дослідження авторитетної міжнародної компанії Pew Research - в Україні до євреїв позитивно ставляться 83% населення. Це найвищий показник у світі. Я особисто теж вважаю, що антисемітизму у нас практично немає.

Але ось вам ще один приклад - руйнування Ханукії на Контрактовій площі в Києві в перший же день Хануки. Свідома відкрита провокація. Вандал навіть не приховував свого обличчя, вимовляючи на камеру відверто антисемітську промову, а потім ще і в соцмережі виклав цей ролик - явний доказ скоєного злочину.

На зустрічі з Джо Байденом

На зустрічі з Джо Байденом

Чи прояв це антисемітизму? Безумовно. Але як кваліфікували це правоохоронні органи? Як хуліганство. Чому? Тому що вони діють в межах існуючих законів. До МВС, до речі, у мене менше всього питань - ЄКУ і міністерство ще в 2018 році уклали угоду про спільну роботу з моніторингу та припиненню подібних дій, і з тих пір їх роботою ми повністю задоволені.

Питання в іншому - що вважати проявом антисемітизму? У світі з 2016 року діє загальне юридичне визначення антисемітизму, розроблене Міжнародним альянсом пам'яті жертв Голокосту (IHRA). Кількість країн, які прийняли це визначення, стає дедалі більшою. У жовтні його прийняли в Албанії, в листопаді приєдналася навіть Всесвітня рада імамів, найавторитетніше об'єднання мусульманських лідерів. Україна ж досі членом IHRA не стала. Якби було прийняте це визначення, можливо, і статистика в Україні була б іншою. Не думаю, що цифри змінилися б радикально, але усі факти, принаймні, були б зафіксовані і переслідувалися за міжнародно визнаною процедурою, і ми б усунули будь-які можливі подвійні тлумачення.

Тому участь у міжнародних організаціях - це важливо, якщо ми хочемо (а ми хочемо) бути частиною цивілізованого світу. Сподіваюся, найближчим часом Україна до IHRA все ж таки приєднається.

- Як думаєте, це може статися цього року, враховуючи, що до нас приїдуть голови держав з усього світу, та й усі єврейські лідери також?

- Цей крок з боку України було б логічно зробити, особливо в контексті 80-ї річниці Бабиного Яру. Ми вже значно просунулися в бік визнання помилок минулого. Підписання меморандуму між урядом України та Меморіальним Центром - це, на мій погляд, одна з найсерйозніших подій минулого року. Україна довго до цього йшла, і нарешті такий меморіал на місці найбільш масових розстрілів часів Голокосту з'явиться. Причому, не просто меморіал, цей комплекс повинен стати чимось на зразок ізраїльського Яд Вашем - освітнім і дослідницьким центром з вивчення історії самої трагедії. Чим більше ми дізнаємося про неї і розповімо, тим менше шансів на повторення таких жахливих трагедій.

Під час виступу на Київському єврейському форумі, 2019 рік

Під час виступу на Київському єврейському форумі, 2019 рік

До речі, в листопаді Меморіальний Центр разом з Яд Вашем вже склали найбільш повний на сьогодні список жертв Бабиного Яру. Він, безумовно, ще буде поповнюватися, але те, що зроблено - вже багато. Голова Наглядової ради Меморіального Центру Натан Щаранський сказав, що головна мета всього проєкту - встановити поіменно усіх жертв Бабиного Яру. Тільки так ми зможемо вшанувати їх пам'ять по-справжньому. Якою б глобальною не була трагедія, пам'ять про неї сплетена з конкретних імен.

На жаль, євреї досі в Бабиному Яру не мають можливості пом'янути жертв за іудейськими традиціями читанням поминальних молитов. Тому зараз розглядається проєкт будівництва меморіальної синагоги. Однак тут необхідно врахувати інтереси всіх конфесій та історичну складову, щоб синагога стала символом єднання, а не черговим приводом для суперечок.

- Чи вважаєте, що українці мають покаятися?

- Ні, ні в якому разі! Я переконаний, що каятися може тільки безпосередній виконавець, а вішати ярлик провини на всю націю - це неправильно і несправедливо. Тут я повністю згоден з Елі Візелем, лауреатом Нобелівської премії миру, який пройшов Освенцим і Бухенвальд. Він говорив, що виступає проти колективної відповідальності, оскільки сам належав до народу з клеймом колективної провини. По суті, з подібних колективних звинувачень і народжується ксенофобія в будь-якому прояві. І антисемітизм, як на мене, має ту ж природу.

Мова не йде про каяття, як я вже сказав. Досить просто визнати, що подібні факти були. Зрештою, євреї теж не святі, і у євреїв досить було «своїх мерзотників», як говорив Зєев Жаботинський. І серед тих, хто здійснював Голодомор, і серед засновників ГУЛАГу були і євреї, і росіяни, українці, латиші та інші. Погана людина не має національності, досить просто визнати, що такі люди були і в Україні. Правда, на мій погляд, - це основа довірчих і міцних відносин. Через визнання приходить і прощення. Нерозумно і шкідливо заперечувати очевидне - так ми собі тільки шкодимо. І самі собі, і Україні в очах світу.

- До речі, про світ і Україну. У 2019 на Kyiv Jewish Forum були присутні близько 500 гостей, другий форум зібрав в онлайні 83 тисячі людей. Ви очікували такої популярності? Цього року форум буде?

Проєкт Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр»

Проєкт Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр»

- Зростає не тільки кількість, але й рівень представництва. У другому форумі взяли участь вже три президенти, прем'єр-міністр Ізраїлю, 45 спікерів з відомими на весь світ іменами. А що стосується аудиторії - тут нам, як це не парадоксально, допоміг коронавірус. Другий форум ми проводили онлайн, і за трансляціями стежили, ви маєте рацію, 83 тисячі людей. Якщо усіх глядачів форуму зібрати фізично разом, вони б повністю заповнили стадіон «Стад де Франс», і то не всі помістилися б. Київський НСК «Олімпійський» точно стільки людей не прийняв би.

Так, авторитет форуму з кожним роком зростає, і це зрозуміло. Тут, до речі, допомагає і представництво України в міжнародних організаціях, але не тільки. По-перше, ми спочатку задумували форум як міжнародний дискусійний майданчик для обговорення найбільш актуальних питань єврейського світу. Підкреслюю - світу, оскільки Україну у відриві від решти єврейської громади розглядати безглуздо й нерозумно, особливо якщо врахувати, що саме в Україні знаходяться коріння дуже багатьох сучасних євреїв. Це як раз і є по-друге.

Ці факти широко відомі, але не завадить ще раз про них нагадати. До 1900 року на території сучасної України проживала чверть усього єврейського населення, у нас була найбільша єврейська громада. В Україні зародився хасидизм, українське коріння є у багатьох і багатьох єврейських геніїв - в науці, літературі, мистецтві. Українські євреї зіграли, мабуть, вирішальну роль у створенні Ізраїлю. Той же Зєев Жаботинський, якого я вже згадував, був ідеологом утворення незалежної єврейської держави. Чотири прем'єри, два президенти Ізраїлю мали українське коріння. Або, наприклад, Ісраель Белкінд, керівник молодіжної єврейської організації Білу з Харкова. Він у 1882 році першим прибув у Ерец-Ісраель, з нього фактично почалася Перша Алія. І таких прикладів безліч.

Тому інтерес євреїв до України - це не щось занадто нове. І я радий, що ми поступово відроджуємо і громаду в Україні, і її роль в єврейському світі.

Третій форум буде обов'язково. Залежно від ситуації з коронавірусом пізніше стане зрозуміло, чи будемо ми його знову проводити в онлайн-режимі, або вдасться вже поєднати живий формат з онлайном. До речі, користуючись нагодою, вкотре хочу подякувати нашим партнерам - виданню Jerusalem Post, спільно з яким ми організували другий форум і, сподіваюся, наша співпраця продовжиться.

Нам є чому повчитися у інших, але і самі вже теж можемо поділитися власним досвідом.

- Проєктом «Праведники мого міста», наприклад?

- Так, вірно. Я вже представляв його на Всесвітньому єврейському конгресі, і наш досвід багатьма країнами був сприйнятий з ентузіазмом. Найближчим часом наша ініціатива може стати міжнародною. Хочу нагадати, що в рамках цього проєкту в різних регіонах України, в конкретних містах і селах іменами Праведників народів світу називаються вулиці, площі, сквери, встановлюються таблички з описом подвигів конкретних людей. А у школах проводяться уроки пам'яті, на яких вивчається історія Голокосту та історія протистояння Голокосту на прикладах їх же земляків. Подібний підхід - коли розповідається про трагедію не взагалі, а про історію конкретної людини - мені здається найбільш ефективним. Чому люди ризикували собою і своїми сім'ями заради порятунку часто незнайомих євреїв. І за що, власне, всіх євреїв, цілий народ, засудили до смерті. Хочеться вірити, що після знайомства з такими історіями бажаючих повалити Ханукію стане набагато менше.

Іменами Праведників вже названо близько тридцяти вулиць. Це, звичайно, крапля в морі, враховуючи тільки офіційно визнаних Яд Вашем понад 2600 українських Праведників. Але процес триває. Не так активно, як нам хотілося б, але тут ми, на жаль, залежимо від бюрократії місцевої влади.

Можливо, в цьому році перейменування активізується, знову-таки в зв'язку з 80-ми роковинами трагедії у Бабиному Яру. Не варто забувати, що в Києві теж було чимало історій порятунку євреїв. В одній тільки сім'ї православного священика Олександра Глаголєва дев'ять Праведників. Вони рятували євреїв не тільки в Бабиному Яру, а й під час погромів 1905 року.

До речі, цього року в Бабиному Яру планується встановлення композиційних елементів на Алеї Праведників народів світу. Це буде нагадувати, що Бабин Яр - не лише місце розстрілів невинних людей, а й місце численних подвигів українців.

- На форумі-2020 анонсувалася нова ініціатива Єврейської конфедерації України з дослідження історії української єврейської громади. Можете розповісти докладніше, в чому суть?

- Це ще один наш масштабний проєкт, який ми реалізуємо разом з Тель-Авівським університетом.

З Ангелою Меркель

З Ангелою Меркель

Сприйняття в світі України, і євреїв у ній, тривалий час перебувало в полоні сталого стереотипу такого собі «радянського моноліту». Українська єврейська історія від радянської не відокремлювалася, ми ж хочемо виділити виключно історію спільного проживання євреїв і українців, їх обопільного впливу друг на друга. Як приклад - зародження хасидизму в Україні, про що я вже говорив. Або перша письмова згадка Києва, яку було зроблено на івриті в першій половині десятого століття. І це тільки письмова згадка Києва, загальна ж українсько-єврейська історія ще старіша. Професор Симха Голдін, який буде курирувати наукову частину роботи в Тель-Авіві, стверджує, що історія єврейської громади України була не тільки самобутня, вона вплинула на весь єврейський світ.

Група вчених якраз і займеться дослідженнями цієї історії, і я впевнений, що скоро ми дізнаємося багато нового і цікавого про наших предків, єврейських і українських.

- Усі ці новини потрібно буде активно висвітлювати - і відкриття істориків, і форум, і річницю трагедії Бабиного Яру. Як ви вважаєте, чи достатньо сьогодні розвинені єврейські медіа в Україні?

- Залежить від того, що ви маєте на увазі під єврейськими медіа. ЗМІ про євреїв для євреїв, на мій погляд, достатньо. Бракує масових видань, що розповідають про євреїв для неєвреїв, як ваша газета, наприклад. Адже «Єврейський Оглядач» - видання світське, нерелігійне, тому, наскільки мені відомо, воно популярно і в неєврейському середовищі. Безглуздо говорити євреям про антисемітизм або Голокост, про те, що кожен з них знає з дитинства. Про це потрібно розповідати усім іншим. Причому не через призму захисту євреїв, а з точки зору глобальної загрози. Антисемітизм - лише приклад ненависті, нехай і найбільш красномовний. Але сьогодні, як і раніше, існує ризик, що приставка «анти» може бути застосована і до будь-якого іншого народу або релігії - в цьому небезпека, і саме про це повинні говорити медіа. Причому як в цифровому форматі, так і в класичному друкованому. У кожного формату є своя аудиторія, і чим більше людей ми охопимо, тим більшого ефекту доб'ємося.

 

Бесіду вів Олександр Євсюков

За матеріалами: Еврейский Обозреватель, НОМЕР: 01/337 ЯНВАРЬ 2021